Побачивши на мені обновку, її аж перекосило від злості. Схопилася і почала кричати
Зібралися ми з чоловіком у відпустку. У нас двоє дітей, з ними особливо не відпочинеш. Вирішили ми тоді взяти з собою няню. Умови були прості: ми летіли на 10 днів, у няні 3 дні особисто її, 7 днів няня з дітьми, забезпечення потреб – з нас, в розумних межах, звичайно. Діти не маленькі – 7 і 10 років.
Стали ми шукати підходящу кандидатуру: хтось з роботи вирватися не зміг, у кого дитина захворіла. До вильоту залишалося не так вже й багато часу – потрібно було ще підготувати документи. Нам дуже не хотілося брати з собою чужу людину, і чоловік запропонував взяти його матір. Ми пояснили свекрусі умови, на яких візьмемо її з собою. Свекруха зраділа:
– Ой, які ви молодці. Звісно я згодна. І з онуками час проведу, і світ побачу на старості років.
Ми зі свекрухою не конфліктували – разом ніколи не жили, бачилися у свята, в гості без дзвінка вона не приходила, в життя наше не лізла – абсолютно адекватна жінка, як мені здавалося.
Йшов п’ятий день нашого перебування на відпочинку, ми зі свекрухою повзали по місцевому ринку, поки чоловік був з дітьми на екскурсії, він сам вирішив підмінити свою маму. Ми переміряли купу сарафанів, сарі і хусток. Перебирали сережки, намиста і кільця, вбиралися і сміялися. Як я думала, ми непогано провели час. Не знаючи мови, ми вирішили без чоловіка нічого не купувати, щоб не бути обдуреними. Але я запримітила все, що впало в око свекрусі.
На сьомий день нашої відпустки, це був наш останній «бездітний» день, ми з чоловіком сходили на ринок. Я купила собі купу всякої всячини – щось для себе, щось на подарунки і сувеніри, також я купила собі сарафан, один з тих, що ми міряли зі свекрухою. Про неї теж не забули – купили її цілий пакет: пара сарафанів, сарі, кілька хусток і дві пари сережок. Це були саме ті речі, від яких вона не могла відірвати очей під час нашого з нею походу.
Новий сарафан я одягла відразу – не втерпіла. Ми з чоловіком, задоволені покупками, повернулися в готель. Свекруха з дітьми якраз обідали. Побачивши на мені новий сарафан, її аж перекосило від злості. Вона схопилася і почала кричати:
– Чи не соромно тобі? Жируеш за рахунок мого сина! Вирядилася, мов хвoйда! Мене зовсім змучила зі своїми дітьми, безсовісна!
Я прямо очманіла від її криків. Мені стало так прикро, що на очі навернулися сльози, я забрала дітей і піднялася в номер. Чоловік присоромив свою матір, вона почала кричати вже на нього. Вона кричала, що я сіла на шию чоловіка, прийшла вся в обновках і дивилася на неї переможним поглядом. А їй, бідній жінці, крім вимотаних нервів нічого на відпочинку не залишилося.
Чоловік поставив перед нею пакет з тим, що ми купили для неї:
– Ось, Катя тобі купила в подарунок. Ти до неї несправедлива. Зустрінемося в четвер о 8 ранку тут же, не запізнюйся – літак чекати не буде. Ось гроші, щасливого відпочинку.
Чоловік піднявся до мене в номер і вибачився за свою матір, попросив не звертати на неї уваги. Час, що залишився ми відмінно провели з дітьми. По дорозі в аеропорт і під час польоту, свекруха не сказала мені ні слова, навіть не привіталася.
Вже на батьківщині, вона всім родичам наскаржилась що я зіпсувала їй відпочинок. Адже це вони з моїм чоловіком їхали відпочивати, а я повинна була дивитися за дітьми. Але, так як у мене немає совісті, я звісила дітей на неї і ходила тринькала гроші. Ось, так і зіпсувалися наші з нею стосунки, а я поповнила ряди безсовісних невісток.
Джерело:osoblyva.com